ЯнгельМихайло

У ХХ столітті одна війна змінювала іншу. Наприкінці Другої світової війни США, Радянський Союз та Німеччина впритул наблизилися до створення ядерної зброї. 16 липня 1945 року перше у світі випробування провели американські вчені — на полігоні в Нью-Мексико вони підірвали плутонієву бомбу Trinity. 29 серпня 1949 року атомну бомбу підірвали радянські військові на полігоні в Казахстані. Стало зрозуміло, якщо Третя світова війна станеться, вона буде ядерною, і тоді в дію пішла стратегія «стримування». США та СРСР продовжували нарощувати військову силу, даючи зрозуміти один одному, що при найменшій спробі нападу наступить негайна та нищівна відповідь. Прототипом нової зброї стала німецька балістична ракета «Фау–2» — V–2 (Vergeltungswaffe–2), що застосовувалася наприкінці Другої світової війни. У Радянському Союзі одним з тих, хто керував розробками таких ракет, став Михайло Янгель.

Над балістичними ракетами, які могли нести ядерний заряд, Янгель почав працював ще в команді Сергія Корольова. Але незабаром, у 1954 році, його призначили головним інженером особливого конструкторського бюро (ОКБ–586) і Янгель очолив команду, яка взялася за розробку нових ракет на іншому пальному. Річ у тому, що Р–7, розробкою якої тоді керував Корольов, заправленою могла перебувати не більше восьми годин. Хоча ракета стала першою міжконтинентальною — такою, що могла знищувати об’єкти, розташовані на інших континентах, щоб завдати удару у відповідь, вона мало підходила. Час на підготовку до запуску займав кілька годин.

Першою ракетою команди Янгеля, щоправда, середньої дальності (2 080 км), стала Р–12. На відміну від Р–7 вона могла простояти заправленою в повній бойовій готовності цілий місяць. 22 червня 1957 року відбувся її успішний тестовий запуск. Цікаво, що приблизно тоді ж пройшла випробування і Р–7. Вона вдало стартувала 21 серпня з космодрому Байконур в Казахстані і вразила тренувальну ціль на півострові Камчатка. Хоча обидві ракети взяли на озброєння, надалі Корольов займався модифікацією Р–7 для підкорення космосу, а Янгель продовжував роботу над створенням нових військових ракет.

Янгель сконструював ще одну ракету середньої дальності — Р–14, а потім і міжконтинентальну з максимальною дальністю польоту 13 000 кілометрів — Р–16, яка була на тому самому пальному. Ще за декілька років почалися випробування ракети Р–36 орб, яка могла влучати у цілі, недосяжні для міжконтинентальних балістичних ракет. Її виводили на орбіту, і вже звідти вона вдаряла в ціль.

Але в 1962 році, щоб опинитися за крок до початку ядерної війни, досить було і ракет середньої дальності Р–12. Американські військові розмістили балістичні ракети PGM–19 Jupiter з ядерними боєголовками на території союзників — Туреччини та Італії. У відповідь на це радянські військові розмістили Р–12 на території Куби. Тепер і до США, і до СРСР ракети могли долетіти за десять хвилин. Коли всі сторони остаточно зрозуміли, що накоїли, почали домовлятися. Ціною напруженого діалогу і низки поступок ракети прибрали, і мир вдалося зберегти.

Але були й інші випадки.

Ще в 1960 році ракети майже запустили, коли американський радар у Гренландії зафіксував старт радянських ракет. Насправді ж виявилося, що то зростаючий Місяць несподівано відбив радіолокаційні хвилі, тому радар подумав, що на горизонті щось велике, наприклад ракети.

Знову світ опинився на порозі ядерної війни в 1980 році, коли комп’ютер американської системи спостереження о третій годині ночі повідомив, що двісті ракет летять з території СРСР у напрямку США. Наказ вдарити у відповідь мав дати президент. Черговий штабу зателефонував у Білий дім, щоб його розбудити. Аж тут дізналися, що з ладу вийшов один з комп’ютерних чипів. Його заміна коштувала менше одного долара, скільки коштувало б світу, якби тодішній президент Джиммі Картер встиг віддати наказ, важко навіть уявити...

Щобільше, кажуть, якось той самий Джиммі Картер випадково здав у хімчистку піджак, не вийнявши з кишені коди запуску ядерних ракет, а ще один президент, Білл Клінтон, взагалі їх загубив...

З кінця 1940-х років світ щонайменше 22 рази опинявся на порозі ядерної війни. Може, облишимо ту війну і гайда в космос?