Масштаб шрифту

Кольорова схема

Зображення

Інтервал між буквами

ПатонБорис

14 листопада 1918 р., Київ, Українська Держава (нині Україна) —

19 серпня 2020 р., Київ, Україна

Електрозварювання м’яких тканин

У процесі електрозварювання м’які тканини з’єднують за допомогою високочастотного електроструму.

Ілюстрація –

Цікаво, як взагалі людям, хай навіть винахідникам, спадають на думку такі, на перший погляд, шалені ідеї...

Патону було сімдесят шість, коли, катаючись на водних лижах, він зламав шийку стегна і потрапив до лікарні. Знадобилась операція. І аналізуючи, як вона пройшла та як загоювалися шви (а вчені завжди все аналізують), Патон подумав, що і тканини можна було б не зшивати, а зварювати.

Повернувшись до роботи, він зібрав разом інженерів Інституту електрозварювання, яким керував з 1953 року, а також найкращих хірургів-практиків, гістологів та морфологів.

Перші експерименти почали проводити на початку 90-х років на лабораторних тваринах — щурах, кроликах, собаках та свинях. Спочатку тваринам робили операції, а потім спостерігали за відновленням тканин та загоєнням «швів» — через добу, тиждень, місяць, шістдесят, дев’яносто та сто вісімдесят діб. Команді потрібно було зрозуміти, що відбувається в цей час на клітинному рівні, адже струм мав з’єднувати тканини, не вбиваючи клітин.

А відбувалось ось що. У клітинах і міжклітинному просторі міститься білок. Під час електрозварювання, коли два краї тканини з’єднують затискачем, на клітини починає діяти струм невисокої напруги, й оболонка клітини, мембрана, частково руйнується. У цей момент виділяється білок, і оскільки температура в зоні зварювання сягає 60–70 ⁰С, то він не просто змішується з білком, який виділяється із сусідніх клітин, а наче «зварюється». Хірурги навіть називають це ефектом звареного яйця. З часом структура тканин відновлюється так добре, що слід від «шва» буває важко знайти.

Після успішного завершення першого етапу експериментів інженери та лікарі перейшли з лабораторій до операційних. Там на них чекала робота з людськими тканинами та органами, але поки що з тими, які видалили під час планових операцій інші хірурги. Видалена частина шлунку, печінки, судини, жовчний міхур, шматочок кишки — усе миттєво потрапляло на експериментальний операційний стіл команди Бориса Патона.

У 1998 році після успішного завершення всіх потрібних експериментів учені подали заявку на отримання патенту на новий спосіб з’єднання людських тканин, а ще отримали дозвіл на клінічні випробування. Незабаром лікарі вже мали вибір — зашити чи заварити.

Високочастотний зварювальний електрокоагулятор

Високочастотний зварювальний електрокоагулятор

З початку 2000-х років в Україні було проведено десятки тисяч операцій за методом Бориса Патона. Найчастіше електрозварювальне обладнання беруть у руки нейрохірурги, офтальмологи, урологи, ортопеди та травматологи. Час від часу до їхніх операційних приїжджають колеги з інших країн — дивуються, як вдалося поєднати такі, здається, несумісні речі.

Навчившись зварювати тканини, Борис Патон з командою мріяли навчитися зварювати і кістки. Здається, приводи для здивування закінчаться ще не скоро.

Як то кажуть, to be continued...

Придбати книгу

Я хочу придбати книгу:

Вкажіть службу доставки (Нова пошта, Укрпошта або Justin), назву населеного пункту та область, номер відділення. Якщо отримувачем буде інша особа, додайте її ім’я, прізвище та номер телефону.
Вартість доставки не входить в ціну книги, ви оплачуєте її самостійно.

Ви можете придбати книгу для свого, чи будь-якого іншого навчального закладу.

Вкажіть назву школи, адресу та контактні дані отримувача: ім’я, прізвище, номер телефону. (Переконайтесь, що людина, яка буде приймати книгу знаходиться в цьому місці та у безпеці).
Ми відправимо книгу Укрпоштою. Доставка за наш рахунок.

Вартість:

390

 грн

Натискаючи кнопку «Оплатити» ви погоджуєтесь з умовами договору публічної оферти.