Масштаб шрифту

Кольорова схема

Зображення

Інтервал між буквами

МаксутовДмитро

23 квітня 1896 р., м. Одеса, Російська імперія (нині Україна) —

12 серпня 1964 р., м. Ленінград, СРСР (нині Санкт-Петербург, Росія)

Менісковий телескоп

Аберація. Страшне слово, особливо для астрономів. Воно означає, що телескоп передає зображення космічних об’єктів, але спотворене — нечітке чи неправильно забарвлене.

Ілюстрація – Хлопчик дивиться в телескоп на зоряне небо, в той час коли НЛО краде корів на землі

Першими з’явилися рефракторні телескопи, що складалися з двох лінз — об’єктива та окуляра. Зібравши такий, Галілео Галілей спостерігав за небом. Їх слабким місцем була хроматична аберація. Зображення були розмитими та ще й з кольоровими смугами та плямами. Наприклад, Місяць мав червонуватий край з одного боку і синювато-фіолетовий — з іншого.

Потім з’явилися рефлекторні, які складалися з двох дзеркал та однієї лінзи. Їх автором вважають Ісаака Ньютона. Хроматичної аберації позбулися, але з’явилася сферична. Тепер зображення виходили недостатньо чіткими. Такі надсилав телескоп Hubble поки команда астронавтів не вирушила на орбіту і не полагодила його.

Щоб астрономи могли краще роздивитися нашу та інші галактики, інженери-оптики понад 400 років експериментують з формою, відстанню та взаєморозміщенням лінз та дзеркал. А іноді створюють телескопи геть нових типів, як це зробив українець Дмитро Максутов.

У 1941 році стало відомо про плани німецької армії захопити Ленінград. І Максутова, який працював тоді в Державному оптичному інституті, разом з іншими вченими поспіхом евакуювали до Йошкар-Оли. Ідея телескопа нової конструкції народилася прямо в потязі. Пізніше він розповідав, що там просто не було чим зайнятися, крім як думати та розмислювати. Максутов взяв за основу рефлекторний телескоп і, щоб позбутися сферичної аберації, змінив траєкторію проходження променів, зокрема розмістивши на їхньому шляху меніск — лінзу, що схожа за формою на миску. За кілька місяців Максутов завершив усі розрахунки і навіть випробував зібраний тамтешніми майстрами перший менісковий телескоп.

Після завершення війни тисячі таких телескопів з’явилися в школах, а декілька більш потужних — в обсерваторіях Казахстану, Грузії, Криму тощо. Один навіть у 1967–1968 роках встановили на горі Ель-Робле в Чилі. Через військовий переворот у 1973 році дослідження проводили зовсім короткий час, але навіть їх вистачило, щоб відкрити близько 40 астероїдів та 4 наднові зірки.

Але найвідоміше відкриття завдяки телескопу Максутова зробили в обсерваторії Алмати. У 1969 році туди приїхали спостерігати за кометами двоє астрономів, теж українців — Клим Чурюмов та Світлана Герасименко. «Полюючи» на комету «Комас Сола», Герасименко зробила декілька знімків. Роздивляючись їх, Чурюмов помітив об’єкт, схожий на ще одну тоді невідому комету. Він ще раз все уважно проаналізував, і так! — то була вона. Комету назвали 67P/Чурюмова–Герасименко, хоча частіше її називають просто кометою Чурюмова. Вона, мабуть, так і залишилася б однією з багатьох, якби у 2004 році досліджувати її не відправилася автоматична міжпланетна станція Rosetta. Це була одна з найскладніших місій в історії космосу. Комета, яку роздивився на знімках Чурюмов, нагадує два зліплених шматки глини, більший з яких має розмір 4,1×3,2×1,3 км, а менший — 2,5×2,5×2,0 км. Десять років знадобилося Rosetta, щоб наздогнати її, і сім годин, щоб на її вкрай неідеальну поверхню сів дослідницький апарат Philae lander.

Принцип дії телескопів

Рефракторний (верхній), рефлекторний та менісковий (нижній) телескопи

Вважається, що комети утворились ще в молодій Сонячній системі з того ж матеріалу, що планети та супутники. Тому їх дослідження дозволяє дізнатись більше про ті часи. Саме тому на борту Philae lander було встановлено десять приладів: від бура для вилучення зразків породи до спектрометрів та приладу для вимірювання співвідношення часток стабільних ізотопів. Місія завершилася у 2016 році, але отримані результати вчені аналізують і досі.

Вперше в історії дослідницький апарат опустився на поверхню комети, яку відкрили два українці, побачивши її через телескоп, який сконструював ще один українець. Прекрасна історія.

Придбати книгу

Я хочу придбати книгу:

Вкажіть службу доставки (Нова пошта, Укрпошта або Justin), назву населеного пункту та область, номер відділення. Якщо отримувачем буде інша особа, додайте її ім’я, прізвище та номер телефону.
Вартість доставки не входить в ціну книги, ви оплачуєте її самостійно.

Ви можете придбати книгу для свого, чи будь-якого іншого навчального закладу.

Вкажіть назву школи, адресу та контактні дані отримувача: ім’я, прізвище, номер телефону. (Переконайтесь, що людина, яка буде приймати книгу знаходиться в цьому місці та у безпеці).
Ми відправимо книгу Укрпоштою. Доставка за наш рахунок.

Вартість:

390

 грн

Натискаючи кнопку «Оплатити» ви погоджуєтесь з умовами договору публічної оферти.