Масштаб шрифту

Кольорова схема

Зображення

Інтервал між буквами

ЛюлькаАрхип

23 березня 1908, с. Саварка, Російська імперія (нині Київська обл., Україна) —

1 червня 1984 р., Москва, СРСР (нині Росія)

Двоконтурний турбореактивний двигун

У 1968 році в небо піднявся американський військово-транспортний літак Lockheed C–5 Galaxy, а за рік потому пасажирський Boeing 747. Обидва літаки мали незвичні на той час двигуни з величезними вентиляторами попереду. До сьогодні ці вентилятори залишаються незмінною деталлю практично всіх авіаційних двигунів, деякі мають у діаметрі понад три метри.

Ілюстрація – Песик і крило величезного літака з турбореактивним двигуном на фоні будівель аеропорту

Революцію в авіабудуванні здійснив ще в 1941 році український інженер Архип Люлька, коли запатентував конструкцію та принцип дії двоконтурного турбореактивного двигуна. Ідея випередила час майже на тридцять років — тоді в 1940-х роках у світі просто не було потрібних легких та термостійких композитних матеріалів, щоби креслення перетворити на модель, що працює.

У реактивному русі немає нічого складного. Так рухається кулька, якщо її надути, забути зав’язати й відпустити — повітря виходить в одну сторону, а кулька летить у протилежну. Усе просто... Поки мова не заходить про те, щоби змусити рухатися таким чином цілий літак.

Коли Люлька, закінчивши в 1931 році Київський політехнічний інститут, переїхав до Харкова, на літаки все ще встановлювали поршневі двигуни, подібні до автомобільних, і не втрачали надії сконструювати ефективний паровий. Інженер згадував, що коли мова заходила про ідею проєктування турбореактивного двигуна, «багато хто просто не розумів, як струмінь, що входить у „щось“ і виходить із „чогось“, здатен рухати літак». На щастя, у Харкові тільки-но запустили найсучасніший та найбільший у Європі турбогенераторний завод, і Люлька отримав можливість проводити на ньому свої експерименти. Аналогічні дослідження, до речі, проводили Френк Віттл у Великобританії й Ганс Йоахім Пабст фон Огайн у Німеччині.

Віттл насправді ще в 1930 році запатентував перший у світі працездатний газотурбінний (турбореактивний) двигун, а Огайн отримав патент на свій реактивний двигун у 1935 році.

Перший у світі турбореактивний літак Heinkel He 178 з двигуном HeS 3 конструкції Огайна піднявся в небо в 1939 році. За ним у 1941-му році перший англійський реактивний літак Gloster E.28/39 з двигуном JETS W.1 конструкції Віттла. Попри те, що на папері першість належала Віттлу, Огайну пощастило знайти компанію, яка погодилася виготовити двигун і встановити його на свій літак швидше за британця.

Якщо здається, що подавши заявку на отримання патенту тільки в 1941 році, Люлька в цих перегонах програв, то тільки здається.

Двоконтурний турбореактивний двигун

Схема проходження повітнянного потоку через двоконтурний турбореактивний двигун

1. вхідний дифузор
2. вентилятор
3. компресор
4. камера згоряння
5. газова турбіна
6. реактивне сопло

У заявці, яку він подав, написано, що запропонований двигун відрізняється від наявних застосуванням низьконапірного вентилятора й розподілом потоку повітря на два, з яких один проходить по внутрішньому контуру, а другий — по зовнішньому.

Поки Віттл та Огайн працювали над турбореактивним двигуном, у якому все повітря проходило по одному внутрішньому контуру, Люлька працював над двоконтурним. Він швидко зрозумів, що двигуни конструкції й Віттла, й Огайна споживатимуть надто багато палива, що стане проблемою, коли потрібно долати відстані понад 2 500 км або досягти такої тяги, щоби підняти на борту значну кількість пасажирів, а значить лоукости не будуть такими вже й лоукостами, хоча про останнє Люлька навряд чи думав.

Кажуть, наступна революція в авіабудуванні десь поряд, уже зараз декілька стартапів випробовують повністю електричні двигуни. Але поки виробники з року в рік здебільшого просто продовжують удосконалювати двигун, спроєктований українцем 80 років тому.

В одноконтурних двигунах усе повітря, що потрапляє всередину, змішується з паливом у камері згорання, після чого гарячі гази вилітають із сопла і створюють реактивну тягу.
У двоконтурних двигунах одна частина повітря потрапляє в камеру згорання, а інша — оминає її і завдяки конструкції двигуна під великим тиском відразу потрапляє в сопло. Тож у двоконтурних двигунах тяга створюється і повітрям, змішаним із паливом, і звичайним повітрям під тиском.

Тяга літального апарата — сила, що виробляється двигунами і штовхає літак крізь повітряне середовище вперед.

Побачити в реальному часі, скільки літаків одночасно перебувають у повітрі й куди вони прямують, можна на сайті Flightradar24.

Придбати книгу

Я хочу придбати книгу:

Вкажіть службу доставки (Нова пошта, Укрпошта або Justin), назву населеного пункту та область, номер відділення. Якщо отримувачем буде інша особа, додайте її ім’я, прізвище та номер телефону.
Вартість доставки не входить в ціну книги, ви оплачуєте її самостійно.

Ви можете придбати книгу для свого, чи будь-якого іншого навчального закладу.

Вкажіть назву школи, адресу та контактні дані отримувача: ім’я, прізвище, номер телефону. (Переконайтесь, що людина, яка буде приймати книгу знаходиться в цьому місці та у безпеці).
Ми відправимо книгу Укрпоштою. Доставка за наш рахунок.

Вартість:

390

 грн

Натискаючи кнопку «Оплатити» ви погоджуєтесь з умовами договору публічної оферти.