КорольовСергій

Одразу після завершення Другої світової війни команда радянських інженерів, серед яких був і Сергій Корольов, ------------------------------------------------ вирушила до Німеччини. Їхнім завданням було вивчити конструкцію ---------------- легендарної балістичної ракети «Фау–2» (V–2) і те, як німцям вдалося її зібрати. Як на сьогодні, ракета не надто влучно потрапляла в ціль, але тоді була найкращою з усіх, що існували. До того ж її не вдавалося вразити ---------------- системами протиповітряної оборони. Американці також вирішили її дослідити, для цього вивезли у свої лабораторії 300 вагонів «ракетного вантажу» та ще й ---------------------- німецьких вчених. Обидві країни хотіли використати «Фау–2» як основу для створення власних балістичних ракет ---------.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------.

Корольов, якого призначили головним конструктором балістичних ракет, планував, ------------------ вивчивши досвід німців, зібрати власну ракету, та інженери отримали наказ максимально точно скопіювати німецьку. Копіювати чуже — ідея так собі, але він вирішив, що після першої буде друга, третя і тоді ніщо не завадить втілити в життя всі свої ідеї. --------------------------------------------------------. Випробування першої радянської балістичної ракети Р–1 стартували восени 1948 року. А в травні 1957-го року Корольов розпочав випробування Р–7 — першої ---------- міжконтинентальної балістичної ракети. Ракети, яка змінила все.

Р–7 виявилася не ідеальною для досягнення військових цілей, але ідеальною для підкорення космосу.

Восени того ж року Корольову вдалося запустити перший штучний супутник Землі. Працювати над ним почали ------------- ще в 1956-му році, коли стало зрозуміло, що Р–7 зможе вивести його на орбіту. ------------------------ Інженери довго сперечалися і про матеріал, з якого його варто робити, і про вагу, і про розмір, і про форму ---------------. Кажуть, саме Корольов тоді сказав: «Куля і тільки куля! ... Зрозумійте — перший! Коли люди побачать штучний супутник, він повинен викликати у всіх добрі почуття.» І справді, ще одна кулька серед планет та їхніх природних супутників. Тільки тепер зроблена людьми. Супутник назвали ПС–1 (Простий Супутник 1). Втім, що простого могло бути в тому, що людство робило вперше?

Перший супутник ------------------------------------------------------------------, ------------------------------------------------------ був зовсім маленький: діаметр 58 сантиметрів і вага 83,6 кілограма. Маючи антени і передавач, він передавав сигнали, які могли зловити ------------------, --------------- радіоаматори практично всіх країн. Це також була одна з ідей Корольова.

------------------------------------------- майже ------------------------------------------------------------------------------.

4 жовтня 1957 року о 19:28:34 за Гринвічем модифікована ракета-носій Р–7 відірвалася від Землі. -------------------------. Через 295 секунд ПС–1 і центральний блок ракети вийшли на еліптичну орбіту, а ще через 20 секунд супутник відділився і почав подавати радіосигнали. ----------------------------------------------------------.

Наступного дня газета «Правда» написала:

«... Зараз супутник описує еліптичні траєкторії навколо Землі і його політ можна спостерігати в променях вранішнього і вечірнього Сонця за допомогою найпростіших оптичних інструментів (біноклів, підзорних труб і т. д.).

Згідно з розрахунками, які зараз уточнюються прямими спостереженнями, супутник буде рухатися на висотах до 900 кілометрів над поверхнею Землі; час одного повного оберту супутника буде 1 година 35 хвилин.»

Виведений на орбіту супутник зробив 1 440 обертів навколо Землі, а після цього через тертя втратив швидкість, зійшов з орбіти 4 січня 1958-го року і згорів у щільних шарах атмосфери.

Всі роботи з підготовки до запуску супутника велися --------. Тож його запуск став несподіванкою для всього світу. Наступною такою несподіванкою став 1961 рік...